Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля

У монографії розглянуто тваринний код – один із найбільш запотребуваних в українському фольклорі сегментів символічної системи. Для зоосимволу характерна висока частотність фігурування у текстах, повнота семантико-фунціональної парадигми, особлива міжжанрова “лабільність”, складна “діаграма” переосмислень тощо. У праці з’ясовано причини універсальності тваринних символів, а також відстежено механізм відбору тих чи інших тваринних видів в образну систему усної словесної творчості; виявлено критерії, за якими формувалась народна систематизація зоосвіту; окреслено коло тих ознак, що постають як особливо значущі для міфосвідомості та відтак найчастіше марковані у фольклорних текстах.Окремо зроблено спробу систематизувати народні знання про зозулю та відстежити їхній зв’язок із приписуваною орнітоморфоному символу фольклор- ною семантикою. Книгу адресовано фольклористам, етнологам, етнолінгвістам, історикам культури, а також усім тим, кого цікавлять проблеми традиційної духовної культури.