У монографії висвітлено результати досліджень мутагенної активності забруднення навколишнього середовища фізичними і хімічними чинниками за використання показників цитогенетичних порушень, видимих мутацій та генетичних змін в алелях гліадинкодувальних локусів запасних білків м’якої пшениці. Проаналізовано рівень мутаційної мінливості рослин за пролонгованої та хронічної дії радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 25–30 років після аварії. Показано, що внаслідок техногенного забруднення природними радіонуклідами територій розміщення підприємств уранодобувної промисловості в Україні сформувались зони підвищеного радіаційного фону, мутагенна активність яких за показниками частоти цитогенетичних порушень і видимих мутацій не поступається ближній зоні відчуження ЧАЕС.

Охарактеризовано мутагенну активність факторів природного і техногенного походження різних еколого-географічних регіонів України та виявлено території, де через 20 років після початку досліджень забруднювачі навколишнього середовищ залишаються чинниками високої частоти цитогенетичних порушень. Представлено оригінальні дані досліджень мутагенної активності забруднень гексахлорбензолом грунту полігону токсичних відходів поблизу м. Калуш та доведено, що його дія в комплексі з природними мінеральними сполуками гірничо-хімічної сировини навіть за низьких концентрацій становить небезпеку для геному організмів. Приділено увагу особливостям успадкування рідкісних господарсько-корисних мутацій в озимої пшениці. Описано продуктивні мутантні зразки з високою якістю зерна та екологічною адаптованістю до умов вирощування, які можуть бути використані як вихідний матеріал для подальшої селекційної роботи.

Для генетиків, радіобіологів, селекціонерів, спеціалістів аграрного виробництва, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.